- чуйність
- [чу/йн'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
чуйність
Смотреть что такое "чуйність" в других словарях:
чуйність — ності, ж. 1) Уважність і сердечне ставлення до людей; чулість. 2) Здатність швидко реагувати на життєві події, факти і т. ін. 3) діал. Бадьорість … Український тлумачний словник
чуйність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
чутливість — вості, ж. 1) Абстр. ім. до чутливий 1 3). 2) Властивість за знач. чутливий 4); чуйність (у 1 знач.). 3) спец. Властивість за знач. чутливий 5), 6) … Український тлумачний словник
синтонність — ності, ж., псих. Особливість особи, яка характеризується поєднанням внутрішньої урівноваженості з емоційною чуйністю і товариськістю. •• Регреси/вна синто/нність псих. прагнення постійно викладати свої переживання, навіть інтимного характеру,… … Український тлумачний словник
чуття — я/, с. 1) Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення. || Інстинкт живих істот. || Фізичний стан, за якого людина здатна свідомо відчувати те, що її оточує; свідомість. || Те саме, що відчуття 3). •• О/ргани чуття/ чутливі органи людини й … Український тлумачний словник
серце — я, с. 1) Центральний орган кровоносної системи у вигляді м язового мішка, ритмічні скорочення якого забезпечують кровообіг. || Місце з лівого боку грудної порожнини, де розміщений цей орган. •• Пивне/ се/рце зміни в серці, які розвиваються при… … Український тлумачний словник
резонанс — у, ч. 1) спец. Явище різкого зростання амплітуди коливань у коливальній системі, що настає при певній частоті зовнішнього впливу на цю систему. 2) Здатність деяких приміщень, предметів, простору збільшувати силу і довжину звуку. 3) Вибіркове… … Український тлумачний словник
людський — лю/дська/, лю/дське/. 1) Прикм. до люди 1). || Належний людям. || Який є складовою частиною організму людини. || Який складається з людей. || Такий, як у людей (людини). || Власт., притаманний людині. || Якого зазнають люди. || Який є результатом … Український тлумачний словник
зглянутися — і рідше ізгля/нутися і зогля/нутися, нуся, нешся, док. 1) розм. Однокр. до зглядатися. 2) на кого, над ким і без додатка, перен. Виявити співчуття, милосердя до кого небудь, пожаліти когось, змилуватися над ким небудь. || на що, над чим. Виявивши … Український тлумачний словник
зглянутися — зглянуся, нешся, Пн. Виявити співчуття, милосердя, пожаліти когось, проявити чуйність … Словник лемківскої говірки
